ЄВРОПЕЙСЬКА ДИПЛОМАТІЯ ТА РОЗВІДКА ДО І ПІСЛЯ КОМП'ЄНСЬКОГО ДОГОВОРУ 1624 року

Abstract

У статті розглядаються чинники формування постійної дипломатії у XVI-XVII ст., процес створення в європейських державах того часу спеціалізованих органів, які безпосередньо відповідали за зовнішню політику та розвідку. Підкреслюється, що на цей процес значною мірою вплинув досвід організації і діяльності дипломатії й розвідки держав Апеннінського півострова, перш за все Святого престолу. Мета статті - комплексне дослідження розвитку європейської дипломатії та розвідки наприкінці 1610 - у 1620-х рр. і впливу на цей розвиток Комп'єнського договору 1624 р. Методи, які застосовувалися для досягнення мети дослідження: історико-порівняльний аналіз, систематизація та узагальнення, ретроспективний метод. Висновки. У статті доведено, що значне посилення Франції в роки Тридцятилітної війни було пов'язано передовсім із вмілою державною діяльністю кардинала Рішельє, який послідовно протистояв на міжнародній арені іспанським і австрійським Габсбургам та їх союзникам. Остаточно обравши антигабсбурзький зовнішньополітичний курс, Рішельє уклав у 1624 р. доленосний Комп'єнський договір з протестантською Голландією. Це знаменувало незворотність стратегії на союз Франції з протестантськими державами, що врешті-решт призвело до поразки Габсбургів у Тридцятилітній війні. Створена кардиналом Рішельє досконала дипломатична та розвідувальна служба сприяла в майбутньому не лише воєнним перемогам Франції, а й установленню її гегемонії в Західній Європі